У ГАЙВОРОНІ РОЗВИВАЄТЬСЯ ПІДПРИЄМНИЦТВО
У місті розвивається підприємництво: зокрема діє понад 100 підприємницьких структур. Серед кращих ВКФ "Глекос", МП "Восход", "Автосвіт", "Славутич" та інші. Вони не тільки налагодили виробництво товарів народного споживання, але й успішно працюють над розширенням асортименту, поліпшенням якості виробів, створенням нових робочих місць, ведуть благодійницьку діяльність.
Приймальна комісія прийняла зданий в експлуатацію виробничий комплекс виробничо-комерційної фірми "Глекос". На базі придбаних складських приміщень тут розмістили зерносховище, збудували млин потужністю ЗО тонн борошна на добу. Стала до ладу хлібопекарня, де встановлено сучасне імпортне обладнання. Щодоби тут випікають майже три тонни буханців та інші хлібобулочні вироби.
Фірма "Глекос" подбала і про створення власної торговельної мережі.
Останнім часом придбати побутову техніку у Гайвороні досить проблематично. Треба було йти на базар і чекати, коли хто привезе те, що покупцям потрібно. У місті по вул. Кірова відкрився приватний магазин "Техноцентр", в якому широкий вибір аудіо-, відео- та побутової техніки.
На території колишнього міського кладовища, де встановлено пам`ятник жертвам голодомору в Гайвороні, учні ПТУ-35 заклали паркову зону. Вони посадили понад 300 саджанців лип і черешень.
На початку липня у білоруському місті Вітебську відбувся традиційний Міжнародний фестиваль мистецтв "Слов`янський базар". У складі української делегації був і працівник районного Будинку культури Григорій Григорович Пилипішин. Він брав участь у конкурсі народних ремесел і промислів, переміг у ньому і отримав почесний диплом.
Участь нашого земляка у міжнародному форумі майстрів мистецтв ще раз довела, що наша гайворонська земля народжує самобутні і неповторні таланти, які квітнуть буйним цвітом і радують своєю унікальністю.
У 2001 році велику групу трудівників Кіровоградщини удостоєно державних нагород. За вагомі досягнення у професійній діяльності заступника голови Гайворонської державної адміністрації Т.Б. Романюк відзначено орденом княгині Ольги третього ступеня. Тамара Борисівна - депутат обласної ради, є керівником районної організації "Жінки - за майбутнє ".
ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
З 1933 р. у Гайвороні виходить районна газета „Шлях комуни”. Першим її редактором був Л.Г. Биков. У 1995 р. газета була перейменована у „Вогні комунізму”, а з 1991 р. – у „Гайворонські вісті”. Минали роки, змінювались політичні орієнтири, але районна залишалась литописом. У різні роки її редакторами були С. Лівінський, Р. Подольський, С. Ейдлін, І. Павлюченко, М. Зімовський, К. Ковпак, П. Гупало, В. Незбжизький.
В редакції працювали Ф.Г. Костюк, Ю. Рябошапко, О.І. Мілюков, В.П. Гуйван, Б.О. Волошин, І.М. Черпащенко, П.Я. Волощук, Н. І. Морозова, К.І. Бельбрут, М.М. Трут, І.А. Соколик, Т. І. Коваль та інші.
У 2002 р. відбулось об`єднання редакції газети і районної друкарні і на цій базі утворено редакційно-видавничий центр „Гайворонщина”, яке очолює Н.В. Земно дій. Нині тут працюють журналісти В.І. Незбижцький, О.А. Павличку, Л.Б. Барановська, С.Л. Матусяк, фотокореспондент В.С. Земнодій.
Діє первинна організація Національної Спілки журналістів України.
В Гайвороні функціонує студія районного радіомовлення. Випускаються газети „Слово Боже”, „Першовересень”, „Школяр”.
Місцевий ретранслятор забезпечує передачу другого Українського каналу телебачення у метровому діапазоні.
ІТЕРНЕТ - У ГАЙВОРОНІ
В переддень десятиріччя незалежності України в Гайвороні відкрито інтернетівський вузол. Вартість комп`ютерно-технічного обладнання становить 12 тис. грн. Таке нововведення зроблено з урахуванням того, що Гайворонщина - промислово-аграрний район, який є одам з найкращих в області, і тут треба впроваджувати нові технології.
Таким чином Гайворон одержав доступ до всесвітньої глобальної мережі Інтернету з виходом навіть на сайти американського Білого дому. Тепер фізичні і юридичні особи можуть користуватися найсвіжішими новинами різноманітного характеру. Набагато зросла можливість користуватися електронною поштою. Інтернет можна використовувати і для телефонного зв`язку.
В числі перших абонентами Інтернету стали промислові підприємства Гайворона - ВАТ "Гайворонський спеціалізований кар`єр" і тепловозоремонтний завод.
ПАМ`ЯТНИК ВЕЛИКОМУ КОБЗАРЮ
9 березня 2004 р., у 190-ий день народження Т.Г. Шевченка, біля районного Будинку культури було відкрито пам`ятник-погруддя геніальному поету. Право відкриття було надано його автору, запорізькому скульптору Георгію Логвинову. Міський голова Микола Рябокучма повідомив, що за рішенням міськвиконкому віднині площа, на якій встановлено пам`ятник, носитиме ім`я Тараса Шевченка.
Споруджено погруддя на кошти міської ради та благодійні пожертвування. Біля нього квітнуть різнобарвні троянди.
СКІЛЬКИ ТЕЗОК У НАШОГО МІСТА?
У Європі і Азії назву Гайворон носить п`ять населених пунктів. Серед них чотири села і одне місто, де ми живемо. Найближче до нас село Гайворон розташоване у Володарському районі Київської області, за 48 кілометрів від залізничної станції Біла Церква.
У різний час засновувались, але одержали одну назву Гайворон, села у Бахмацькому районі Чернігівської області та в Аткарському районі Саратовської області (Російська Федерація). Найвіддаленіше від нас село Гайворон розташоване в Спаському районі Приморського краю (Російська Федерація).
ЦИФРИ І ФАКТИ ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ГАЙВОРОНА
Кількість жителів (тис. чол.)
1897р. 1926р. 1939р. 1959р. 1979р. 1989р. 1998р. 2001р. 1,5 6,4 9,3 11,2 15,5 16,5 16,4 15,4
Підпорядкування, площа міста площа (кв. км)
рівень під зелені
підпорядкування територія забудовою масиви
Гайворон районний центр 15,2 9,9 5,6
Роки заснування: 1700 -1750 рр.44
Перша письмова згадка: 1752 р.
У 2001 році у Гайвороні було зареєстровано 188 шлюбів, 150 новонароджених.
У місті проживають українці, росіяни, євреї, білоруси, вірмени, молдовани, болгари, гагаузи, поляки та громадяни інших національностей.
І Гайворон має транспортне сполучення з Києвом, Москвою, І Кіровоградом, Вінницею, Одесою, Донецькою, Хмельницьким, І Львовом, Миколаєвом, Херсоном та іншими містами.
НА ПОРОЗІ ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ
Відійшло в історію двадцяте століття, наповнене катаклізмами -[війнами, голодом, голокостом, техногенними аваріями і водночас дальшим науково-технічним прогресом, розвитком науки, освіти і мистецтва. Так склалося, що історія не принесла Гайворону гучної слави і почестей, а залишила його простим містом трударів, які бережуть традиції і звичаї предків, власними руками створюють свій добробут, беруть участь у проведенні економічних реформ.
Що очікує місто над Південним Бугом у третьому тисячолітті, покаже час. Але віриться в те, що нові покоління гайворонців проникатимуться високим патріотизмом, любитимуть і збагачуватимуть рідний край, примножуватимуть славні традиції старших поколінь.
Поданий опис історії Гайворона далеко не повний і потребує подальшого поглибленого дослідження. Автор, наскільки зміг, Намагався донести до читачів події далекі і близькі, невідомі і призабуті. Пам`ятаймо, що історична минувшина держави, рідного краю і населеного пункту, де живемо, не тільки звеличує людину і Розширює її світогляд, але й слугує містком, що єднає минулі Покоління з прийдешніми.
ВОНИ ОЧОЛЮВАЛИ ГАЙВОРОНСЬКУ МІСЬКУ РАДУ
1949 – 1950 Довгий Андрій Родіонович
1950 – 1953 Вишневська Онисія Миколаївна
1953 – 1961 Баранов Михайло Миколайович
1961 – 1963 Ярко Майя Пимонівна
1963 – 1965 Дзиґунський Анатолій Йосипович
1965 – 1969 Прудкун Платон Андрійович
1969 – 1974 Дідур Володимир Омелянович
1974 - 1981 Мороз Леонід Григорович
1981 - 1987 Скрипник Петро Юхимович
1987 - 2002 Журба Михайло Максимович
У березні 2002 року міським головою обрано Рябокучму Миколу Семеновича
ЗАСЛУЖЕНІ ЛЮДИ, ПИСЬМЕННИКИ, ВЧЕНІ, ГРОМАДСЬКІ ДІЯЧІ
Анциферов Володимир Васильович (1957, м.Гайворон) - генерал-майор. Проживає у Росії.
Вельган Василь Данилович (1941, с. Гайворон) - доктор соціології, художник, килимар. Проживає у США.
Волхонський Валентин Павлович (****). Працював майстром, начальником вагонного депо. Заслужений працівник транспорту України.
Герун (Гайворон) Іван Йосипович (1940, с. Гайворон) - поет, автор поетичних збірок "Багряні громи", "Екліптика духу". Проживає у м. Києві.
Гонтарук Олександр Миколайович (1970, м. Гайворон) - кандидат фізико-математичних наук. Автор 15 наукових праць.
Дідур Сергій Володимирович (1971, м. Гайворон) - кандидат економічних наук.
Жидельов Микола Федорович (1929, с. ЛогіновсцДвановської обл.) -художник-графік. Проживає в Гайвороні. Автор постійно діючої виставки картин у РБК.
Журавльов Валерій Михайлович (1970, м. Гайворон) - переможець міжнародних олімпіад з математики. Кандидат фізико-математичних наук.
Заболотний Петро Михайлович (1897, с. Кидрасівка Вінницької області -1976, м. Гайворон) - заслужений ветеринарний лікар України, організатор ветеринарної служби в районі. Почесний громадянин м. Гайворона.
Завальнюк Віктор Микитович (1921, с. Копійчине Тульчинського району Вінницької обл.) - заслужений учитель України. Працював учителем фізики міської школи №5. Пенсіонер.
Зеленко Сергій Дмитрович (1964, м. Гайворон) – кандидат педагогічних наук. Викладач Уманського педагогічного університету.
Зінченко Михайло Андрійович (1938, с. Карпилівка Козелець кого району Чернігівської обл.) - Заслужений лікар України.
Карпов Євген Анатолійович (1921. с. Козацьке Звенигородського району Черкаської обл. -1990, м. Москва) - перший начальник Центру підготовки космонавтів СРСР. Кандидат медичних наук, генерал-майор медичної служби. В тридцятих роках навчався у гайворонській школі №5.
Качур Антоніна Іванівна (1925, с. Гайворон - 1999, м. Гайворон) -Герой Соціалістичної Праці. Працювала дояркою у приміському колгоспі "Південний Буг".
Ковальчук Андрій Васильович (1933, с. Михалківці, Острозький район^Рівненської обл.) - заслужений працівник культури України. Працював директором дитячої музичної школи.
Костюк Федір Семенович (1915, с. Могильне -1999, там же) - Герой Радянського Союзу. Працював учителем, директором Гайворонської загальноосвітньої школи №3.
Крутий Ігор Якович (1954, м. Гайворон) - народний артист, член Спілки композиторів Росії. Автор багатьох популярних шлягерів.
Куземська-Богуш Ольга Валентинівна (1959, м. Гайворон) - випускниця Київської консерваторії ім. П.І. Чайковського, солістка Національної опери, м. Київ.
Латиш Володимир Миколайович (1923, м. Гайворон - 1997, м. Санкт-Петербург) - доктор медичних наук. Завідував кафедрою Ленінградської Військово-медичної академії.
Лесьєв-Лесь Костянтин Костянтинович (1932 р. м. Санкт-Петербург)
- учитель, поет. Автор поетичних збірок "Люблю тебе, мій пречудовий світе", "Неопалима купина", "Чудасія", "Дотиком серця".
Маланіч Надія Іванівна (1931, с. Мрин Носівського району Чернівецької обл. - 1993, м. Гайворон) - заслужений працівник профтехосвіти України. Працювала викладачем СПТУ-35.
Мудрий Іван Левкович (1936, с. Костюківка Теплицького району Вінницької області) - заслужений учитель України. Працював завідуючим Гайворонським райвідділом освіти.
Мудрий Сергій Іванович (1962 , смт Крижопіль) - навчався у Гайворонській середній школі № 2. Заслужений лікар України, начальник санаторію "Південний Буг", м. Хмільник Вінницької області.
Народовий Леонід Миколайович (1939, с. Долинівка - 1993 там же). Поет і журналіст. Автор поетичних збірок "Чорнозем", "Вічне жито". Жив і працював у Гайвороні.
Настенко Олександр Анатолійович (1956, м. Гайворон) - журналіст, народний депутат України.
Недолівко Микола Миколайович (1895 -1969, м. Гайворон) - заслужений лікар України. Засновник і головний лікар залізничної і. Почесний громадянин м. Гайворона.
Незбицький Віктор Іванович (1942, Кокчетавська обл.), журналіст, редактор газети „Гайворонські вісті” (1984-2002), заслужений журналіст України.
Ніколайчук Олексій Несторович (1899, с. Таужне - 1984, м. Гайворон)
- заслужений учитель України, почесний громадянин м. Гайворона.
Олійник Борис Степанович (1934 - 1999, м. Київ) - в шістдесятих роках працював начальником Гайворонського відділка залізниці. У 1980 році призначений начальником Південно-Західної залізниці. Тричі обирався депутатом Верховної Ради України.
Панченко Володимир Федорович (1923, с. Гайворон - 1973) - поет.
Першогуба Федір Якович (1931, с. Тополя). Заслужений працівник промисловості України. Очолював Гайворонський маслосирзавод.
Пилипішин Дмитро Андрійович (1941, с. Солгутове) - заслужений працівник культури України. Художній керівник, директор клубу залізничників ім.Воровського.
Пилипішин Іван Йосипович (1924, с. Солгутове - 2001 рр., там же) - заслужений працівник лісового господарства України. Спеціаліст по веденню лісового господарства в Гайворонському районі.
Пустомельник Іван Павлович (1932, с. Бандурове) - кандидат математичних наук. Завідував кафедрою вищої математики Львівського політехнічного інституту. Жив і працював у Гайвороні. Нині - пенсіонер, проживає в Австралії.
П`ясецька Галина Богданівна (?) - парашутистка, майстер спорту СРСР. Встановила світовий рекорд у стрибках з парашутом. Проживала і вчилася в Гайвороні.
Резнік Арон Борисович (1919, с. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської обл. - 1995, м.Гайворон) - кандидат педагогічних наук, автор книг і наукових праць з педагогіки.
Самовол Петро Ісакович (1957, м. Гайворон) - кандидат педагогічних наук. Працював учителем, директором міжшкільного навчально-виробничо комбінату.
Сосонська Людмила Іванівна (1945, м. Гайворон) - заслужена учителька України.
Стриженюк Станіслав Савич (1931, с. Гайворон) - поет. Працював начальником Одеського обласного управління культури, головним редактором Одеської кіностудії. Автор поетичних збірок. Проживає в Одесі.
Федченко Дарія Микитівна (1894, с. Мощене - 1990) - делегат Надзвичайного VIII з`їзду Рад, депутат Верховної Ради СРСР першого скликання. Працювала бригадиром Мощенського колгоспу, заступником голови Гайворонського райвиконкому.
Фещук Павло Пилипович (1910, с. Соломія - 1971, Гайворон) - Герой Соціалістичної Праці, депутат Верховної Ради УРСР двох скликань. Працював у Гайвороні, завідуючим райвно, першим секретарем райкому партії, директором маслосирзаводу.
Черниченко Микола Семенович (1925, м. Жмеринка, Вінницької обл. - 1944, с. Паркани, Республіка Молдова) - поет, жив і навчався у Гайвороні.
Янушевич Ганна Яківна (1907, с. Струньків (нині Гайворон) - 1983, м. Чернівці) - народна артистка України, актриса Київського драматичного театру ім. І. Франка та Чернівецького українського музично-драматичного театру ім. О.Кобилянської.
Яровенко Микола Порфирович (1922 р., с. Чернятка Бершадського району Вінницької області) - самодіяльний художник. Проживає у Гайвороні.
ПОЧЕСНІ ГРОМАДЯНИ МІСТА ГАЙВОРОНА
Баланівський Степан Миколайович
Заболотний Петро Михайлович
Недолівко Микола Миколайович
Ніколайчук Олексій Несторович
ТАМ, ДЕ МИ ЖИВЕМО
У місті 77 вулиць, 80 провулків, 4 площі, споруджено 5260 будинків. На території міської ради розташоване с. Орджонікідзе (раніше називалось Рикова).
ВУЛИЦІ
Автомобілістів | Колгоспна | Піонерська |
ПРОВУЛКИ
Базарний Балківський Банківський Белинського Береговий Биковського Бузковий Василевського Веселий Вишняковського Вокзальний Волкова Воровського Гагаріна Герцена Глінки Гранітний Громової Добровольського Добролюбова Енергетичний Єсеніна Запотоцького Західний Зелений Калініна Кар`єрський Клубний Комарова Коцюбинського | Кошового Крилова Кропивницького Крупської Кузнецова Куйбишева Лазо Леонова Лєрмонтова Лесі Українки Лінійний Лісний Луговий Маркса Матросова Маяковського Мічуріна Морозова Мельничний Мирного Набережний Овражний Павлова Першотравневий Переїздний Південний Пісочний Польовий Пугачова Пушкіна | 5-го грудня Першого травня Садовий Складський Сонячний Спортивний Суворова Тітова Травневий Тургенєва Феоктистова Фурманова Хлібозаводський Чайкіної Чехова Чернишевського Шевцової Шкільний Щорса Яблуневий Ясний Чайкіної Чехова Чернишевського Шевцової Шкільний Щорса Яблуневий Ясний |
ПЛОЩІ
Заводська
Леніна
Привокзальна
Радянська
"Місто над бугом"
сторінки
<<
1 -
2 -
3 -
4 -
5 -
6 -
7 -
8 -
9 -
10 -
11 -
12 >>