В матеріалах, що збереглися в архіві сільської Ради записано, що Волошин Пантелеймон Григорович призначається завідуючим Бугівської хати-читальні.
Він був на той час надзвичайно грамотною і обдарованою людиною . Самостійно опанував не лише балалайку, мандоліну і гітару, перша бандура залунала в його руках через півроку.
Грати на перших бандурах виявилось багато охочих. Грали на слух, бо нотної грамоти, виконавської техніки не знав ніхто.
Концертна біографія ансамблю починається із виступу 1935 року на першотравневому концерті. Керівник ансамблю Пантелеймон Волошин за творчі досягнення був премійований Міністерством культури двотижневою путівкою до Москви і використав поїздку якнайкраще – вступив на заочні курси музичного відділу центрального будинку народної творчості. Творчі задуми колективу перервала війна , а після її закінчення, коли Пантелеймон Григорович повернувся до села, ансамбль відновився. На кошти колгоспної премії пошили костюми, виготовили інструменти.
Повернувшись з фронту, талановитий аматор поринув у виготовлення інструментів для сільського клубу, збирав і обробляв місцеві співанки і частівки, записував сучасні мелодії, створював власні пісні.
        Підтриманню життєдіяльності капели сприяла і післявоєнна посада Волошина – його призначили завідуючим хати-читальні. Пантелеймон Григорович більше уваги приділяв ансамблю, а також видавав книги, був першим бібліотекарем нашої бібліотеки.
З інвентарної книги, яку розпочав вести Пантелеймон Григорович видно, що бібліотека у 1947 році мала фонд 1000 примірників книг.
У 1957 році працювала бібліотекарем Леонова Людмила Леонтіївна. Вона пропрацювала в бібліотеці лише рік. І уже з 3 серпня 1958 року прийшла працювати в бібліотеку Ковальчук ( Сенченко) Г.Ф.
        Галина Федорівна народилася 5 серпня 1938 року в селі Жовтневе Новомиргородського району, Кіровоградської області. Після закінчення школи поступила в Одеський культосвітній технікум на бібліотечний відділ , який закінчила у березні 1958 року з відзнакою.
Після закінчення технікуму була направлена в Кіровоградську область Гайворонського району. Спочатку працювала зав.клубом у селі Березівці, а через 4 місяці була переведена в Бугівську приклубну бібліотеку.
        Галина Федорівна прийшла працювати в бібліотеку молодою дівчиною. Тут зустріла свою половинку, вийшла заміж .
Книжковий фонд бібліотеки на той час нараховував 2901 примірник.
У 1963 році за наказом № 38 по Ульяновському райвідділі культури від 12 березня 1963 року, на основі наказу обласного управління культури № 416 від 19 грудня 1962 року про скорочення затрат на утримання культосвітніх закладів всі приклубні бібліотеки ліквідуються, а бібліотеки сіл Котовки та Бугове – зав.бібліотекою Г.Ф.Сенченко, переведені з приклубних в сільські.
Галина Федорівна пропрацювала в бібліотеці 13 років. Книги до бібліотеки надходили з обласного біблколектора.
        Щоб почитати книги необов’язково було йти в бібліотеку, працюючі могли взяти та поміняти книги на пунктах видачі, які були створені на молочнотоварній фермі та на тракторній бригаді.
        За сумлінну роботу вона неодноразово нагороджувалась грамотою райвідділу культури.
        З вересня 1971 року по грудень 1974 року працювала бібліотекарем Білоус Тетяна Леонтіївна, з січня 1974 року її було переведено методистом до районної бібліотеки.
        З 1974 року по 1977 рік бібліотеку очолювала Волошина Світлана Олексіївна .
        З серпня 1978 року і по сьогоднішній день в бібліотеці працює Куб’як Євдокія Іванівна . Вона народилася 15 березня 1957 року .
        Євдокія Іванівна бібліотекар не тільки за фахом, а й за покликанням, по справжньому любить свою роботу і не уявляє своє життя без бібліотеки .
Без її порад не обходиться в селі жоден житель – чи то дитина, чи дорослий .
Бібліотека є надійним і реальним помічником для всіх тих, хто вдосконалюється, вчиться, намагається пізнати світ.
Гарно, затишно цікаво тут у будь-яку пору року. Красиво оформлені книжкові виставки та тематичні полички, стіни прикрашають чудово вишиті рушники.
Проводить бібліотека і масові заходи. Тематика їх різноманітна. Це вечори-пам’яті, музичні і виховні години, вечори-зустрічі, вечори відпочинку, години поезії, уроки народознавства, родинні свята.
        Також в бібліотеці оформляються виставки народних умільців, де читачі мають змогу познайомитися з виробами своїх односельчан.
Євдокія Іванівна живе радощами й турботами своїх читачів.
Книжковий фонд налічує 8440 примірників книг та періодичних видань. Площа становить 49 метрів квадратних. Бібліотеку відвідує 250 читачів, книговидача 5000.
Нелегко нині вести культурно-масову роботу на селі. Дається взнаки недостатнє фінансування закладів культури. Коштів не вистачає. Проте значну допомогу у частковому вирішенні цих питань надає сільський голова Мандзюк С.М. та директор фермерського господарства „ Людмила” Пустовойт В.Г. Вони завжди допомагають в ремонті бібліотеки, виділяють кошти на підписку періодичних видань, на проведення масових заходів.
        Найбільшого процвітання бібліотека досягла за роки централізації. Її фонди становили більш як 10000 книг. Книги надходили централізовано через відділ комплектування районної бібліотеки. Комплектування було плановим. В бібліотеці поміняли книжкові стелажі на нові, сучасні, було закуплено столи та стільці для читальної зали.
Багато зусиль до розвитку бібліотечної справи на селі доклала Кулинич Галина Вікторівна, яка прийшла працювати в бібліотеку після закінчення Олександрійського культосвітнього училища у 1985 році. Очолювана нею бібліотека обслуговувала 1050 читачів і нараховувала майже 15000 примірників книжкового фонду. В бібліотеці проводилась велика робота по збереженню книжкового фонду та приділялася увага роботі з дітьми.
        Галина Вікторівна продовжувала добрі старі традиції своїх попередників і доповнила їх новими здобутками.
Для читачів проводились конкурси, бесіди, ранки, диспути, зустрічі з ветеранами війни та праці, а сама була активним учасником драматичного гуртка та хорової капели.
В 1986 році до штату бібліотеки було введено ще одного працівника Маліновську Галину Іванівну за фахом теж бібліотекаря.
Негативно позначилась на роботі бібліотеки економічна криза незалежної України. Бібліотека переживала не найкращі часи. В 1992 році було скорочено одну штатну одиницю, а друга працювала лише на 0,25 згодом на 0,5 ставки. Кошти на ремонт приміщення, на поповнення книжкового фонду, на підписку періодичних видань не виділялись зовсім.
Проте. не дивлячись на всі ці негаразди, до бібліотеки йшли люди, їм потрібна була інформація, особливо учням, вчителям та студенитам і бібліотека шукала шляхи виходу з цієї ситуації. Так було оголошено акцію " Подаруй бібліотеці книгу”, введено платні послуги. Поступово книжковий фонд став поповнюватися. З підпискою періодичних видань допомогли місцеві фермери та сільська рада. В бібліотеці знову стало весело і людно. Тут проводяться цікаві масові заходи, на які всі йдуть з задоволенням і радістю. Збираються і зберігаються матеріали про людей села "Люди і справи нашого села”. Відроджується і народна минувшина села, збираються старовинні реліквії, для того щоб ознайомити підростаюче покоління , прищепити любов до рідного краю.
Бібліотека сьогодні в центрі подій на селі. Велику роль в роботі відіграє публічний центр регіональної інформації.
Книжковий фонд налічує 12596 примірників книг та періодичних видань. Читанням охоплено 550 читачів, книговидача становить 11000.
Все це плоди наполегливої праці бібліотекаря Галини Іванівни Маліновської.