фоновое изображение шапки фоновое изображение шапки
 

 

 

Меню сайту

 
 

 
 

Інформація влади

 
 

 
 

Правова допомога

 
 

 
 

Статистика

 
 


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 
 

Історія Казавчинської б/ф №11



                                                                                                                         "Село моє рідне, найкраще
                                                                                                                           Вклоняюсь тобі колосочком у житті
                                                                                                                           І  солодко пахне тут навіть полин
                                                                                                                           То як не любити тебе, Казавчин!”
                                                                                                                                                            Г.Аніконова

    Житнім колоском на карті Кіровоградської області розкинулось село Казавчин в розмаїтті сіл Гайворонського району, на правому березі Південного Бугу зі своїми неповторними краєвидами і роботящими та талановитими людьми.
    Село виникло на початку ХУІІІ століття. Перша писемна згадка про село Казавчин (в книзі "Іван Сірко”). Історія села пов’язана з іменем легендарного кошового Івана Сірка. Саме він " з військ над Бугом з під Казавчина” писав гетьману Самойловичу і пропонував йому "...вирушити якомога швидше до Чигирина з усіма силами на татар і турків, що наближалися...”. Казавчин був невеликим населеним пунктом, а коли став військовим поселенням сюди переселили людей з Юзефполя ( нині Бугове).
    В даний час в Казавчині проживає 1040 жителів. На території села діє ТОВ " Казавчинське”, раніше це був колгосп імені Чапаєва, є контора колгоспу, середня школа, три магазини, дитячий садок, будинок культури та сільська бібліотека.
    В сільській раді збереглася документація, згідно якої можна дізнатись про час створення першої бібліотеки. Вона була створена в повоєнні роки в 1947-1948 роках. Житель нашого села Бабій Потап Пилипович став ініціатором створення хати-читальні. Це була звичайна сільська хата, яка знаходилась в центрі села на дві половини, тобто на дві кімнати. В одній розмістилась сільська рада , в іншій – хата-читальня. В її створенні допомогу надавала сільська рада, виділивши невеликі кошти для придбання книг. Також приносили книги всі, хто і ставав згодом читачами бібліотеки. З часом книги надходили з біблколектора міста Одеси.
    Гайворонщина багата на талановитих людей – науковців, педагогів, письменників, митців, які в різні часи були зачинателями тих чи інших справ. Саме до таких належить Потап Пилипович Бабій.
    Влітку 1909 року 21-річний юнак був призваний і направлений у знаменитий Преображенський полк. Хлібороб з діда прадіда Потап Пилипович був призначений для проходження військової служби в групу кларнетистів духового оркестру. Завдяки працьовитості та наполегливості швидко навчився грати на кларнеті і згодом став ведучим виконавцем у військовому оркестрі.
Повернувшись з армії, багато років керував самодіяльними духовими оркестроми.  Також працював зав. клубом. Клуб на селі був організований ще в 30-ті роки. Після війни Потап Пилипович почав працювати завідуючим хатою-читальнею. Старожили села розповідають, що в хату-читальню сходилось багато людей. Там проводились голосні читки книг, газет, бесіди та лекції.
    На 13 липня 1948 року книжковий фонд становив 482 книги. Хата- читальня була закладом відмінної роботи. На республіканському семінарі культпрацівників Пилип Потапович ділився досвідом роботи Казавчинської хати-читальні. (На фото всі учасники семінару). Зерна, посіяні ним на культурній ниві дали хороші сходи, адже і до сьогоднішнього дня в селі є духовий оркестр і бібліотека, організатором яких в свій час став Потап Пилипович.
    В 1949 році читальня отримала 870 рублів на придбання книг та газет.
    На початку і впродовж 50 років всі свої сили і уміння прикладали для подальшого розвитку бібліотеки та створення належних умов своїм читачам працівники, що працювали в бібліотеці в цей період: Паламарчук Микола Васильович, 1925 року народження, Левкова Римма Семенівна, 1980 року народження, яка вже мала бібліотечну освіту, Пустовойт Ніна Олексіївна, 1930 року народження. Бібліотекарі організовували книгоношів, які ходили по десятихатках, носили книги читачам.
    З травня місяця 1951 року хата-читальня стала називатись бібліотекою. У березні 1952 року її очолив Баранюк Олександр Олексійович, 1928 року народження, житель села Бугове. Закінчивши Чугуївське військово-повітряне училище, став льотчиком, але за станом здоров’я був комісований. Прийшовши працювати в бібліотеку, Олександр Олексійович придбав нові стелажі. Сюди приходило багато молоді, учні школи. Бібліотекар проводив бесіди про культуру читання, розповідав як берегти і вибирати книги. Фонд бібліотеки був близько 2500 примірників .
    В 1958 році прийшла працювати до бібліотеки Глухманчук Марія Лаврентіївна. В 1960 році до книгозбірні надійшло ще 1960 книг з обласного біблколектора. Це були дуже цікаві та потрібні для читачів книги. Почала надходити велика радянська енциклопедія, твори Бедзика, М.Шолохова, М.Щедріна, М.Горького, В.Гюго, багато дитячих книг.
    В 1961 році закінчено будівництво нового будинку кльтури . З того часу у жителів села появилась можливість дивитись кінофільми, слухати концерти, вистави місцевих аматорів, а також відвідувати сільську бібліотеку, яка розмістилась в сільському будинку культури. Спочатку це була одна кімната, а так як книг поступало багато, з часом під бібліотеку було відведено ще одну кімнату.
    В новому приміщенні почала працювати Волошина Зоя Федорівна, педагог за фахом, вона вміло проводила масові заходи. Саме тому була добре налагоджена робота з читачами. Зоя Федорівна організовувала пересувні бібліотеки на молочнотоварній фермі і тракторній бригаді. Сама ходила до читачів, носила книги, організовувала книгоношів, співпрацювала з учителями школи та працівниками будинку культури. Брала активну участь у художній самодіяльності, проводила диспути, літературні, тематичні вечори, зустрічі з ветеранами війни, дитячі ранки.
    Хороші відгуки в односельців і про роботу Безкоровайної Віри Василівни молодої на той час дівчини, яка заочно навчалася в культосвітньому училищі.
Значний внесок у розвиток бібліотечної справи на селі зробила Гоцуленко Тамара Федорівна, 1936 року народження, освіта середня спеціальна. Вона працювала в бібліотеці десять років і була великим майстром своєї справи. Тамара Федорівна внесла значний вклад в створення каталогів, картотек, розстановку книг за бібліотечною класифікацією. Пропагуючи книгу своїм читачам, проводила бібліотечні уроки, години інформації, перегляди літератури, періодики, огляди, бесіди, усні журнали, вікторини. Про своїх читачів і про всіх жителів села писала в районну газету "Вогні комунізму”, розповідала про їх вагомий трудовий внесок у розвиток країни.
    В 1977 році всі бібліотеки району було об’єднано в єдину централізовану бібліотечну систему. Казавчинська бібліотека стала Казавчинською бібліотекою-філією № 11 Гайворонської ЦБС. В цей рік відбулися істотні зміни в роботі бібліотек. Було введено ще півставки бібліотекаря. На неї призначено Запорожець Людмилу Сергіївну. В її обов’язки входила робота з читачими-дітьми. Після неї цю посаду зайняла Рибак Світлана Сергіївна. Це була добра, чуйна людина та гарний працівник. Її любили та поважали діти. Світлана Сергіївна проводила зі своїми читачами подорожі в країну казок, в країну знань, захист читацьких формулярів, анкетування.
    На початку 80 років прийшла працювати в бібліотеку і працює по даний час Тарчинська Віра Яківна, 1952 року народження, освіта середня спеціальна, загальний стаж роботи 34 роки.
На даний час книжковий фонд бібліотеки налічує 15 тисяч книг. Обслуговує бібліотека 550 читачів, з них 80 читачів юнацького віку, 100 читачів дітей. Читачам, які не мають можливрсті самостійно відвідувати бібліотеку, бібліотекар приносить книги додому. Для кращої пропаганди книги оформляються книжкові виставки, виставки-поради, виставки-диспути такі як :
"Книга – віконце у світ”;
"Обмін порадами”;
"На допомогу господарям”;
"Україна : свята, традиції та звичаї”;
"Кохання, вірність, щастя”;
"Село моє – колиска світанкова”.
    З матеріалів, представлених на них, читачі мають можливість познайомитися з історією села, з книгами сільських поетів Галини Аніконової, Тетяни Тороп, Федора Плаксія , прочитати цікаві матеріали, переглянути альбоми "У рідному селі – доля моя” та "60-річчю Перемоги присвячується”.
    Кожного року на День незалежності бібліотекар представляє вишивки своїх односельчан у районі.
 

Наш край

Видатні люди краю

Пошук

Наша адреса


26300,
Кіровоградська обл.
 м. Гайворон,
вул. В.Стуса (Кірова), 17
тел. (05254) 2-24-03
E-mail: libgayvoron@i.ua
skype - bibliotekahv
Працюємо:
щоденно, окрім суботи
з 9.00 до 18.00
останній день місяця
 санітарний


текст | текст | текст | текст | текст | текст | текст | текст