фоновое изображение шапки фоновое изображение шапки
 

 

 

Меню сайту

 
 

 
 

Інформація влади

 
 

Рішення Гайворонської міської ради

 
 

Правова допомога

 
 

 
 

Статистика

 
 


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 
 

Олександр Антонович Білятинський
 



    Олександр Антонович Білятинський народився 7 листопада 1937 року в селі Хащуватому.По закінченні місцевої десятирічки вступив до Київського гірничого
технікуму на відділення будівництва доріг і мостів (згодом цей заклад перейменовано на Київський будівельний технікум). Закінчив технікум з відзнакою. Працював у Гайворонській шляховій ремонтно-будівельній дільниці. Згодом вступив до Київського автодорожнього інституту (КАДІ). Під час навчання в КАДІ Олександр Антонович в порядку обміну досвідом був направлений на навчання до Німеччини, де навчався у м. Дрездені, у Транспортному інституті.
    По закінченні у 1964 році КАДІ О. А. Білятинський працював у проектному інституті "Діпробум", закінчив аспірантуру при кафедрі проектування доріг в КАДІ і у 1969 році успішно захистив кандидатську дисертацію. Стажувався у Німеччині. У 1987 році захистив докторську дисертацію, отримав звання професора.
    Автор 274 наукових праць, серед яких 15 книг та навчальних посібників. Член редколегій науково-технічних журналів і цілого ряду збірників. У 1993 році О. А. Білятинського обрано дійсним членом Транспортної академії України. Нагороджений медаллю "1500-річчя Києва" та нагрудним знаком "Відмінник освіти".
    Олександр Антонович є всебічно освіченою людиною, захоплюється математикою, мовами, музикою, поезією. Пише вірші та пісні. Видав кілька поетичних збірок. Серед них - "Бузькі береги", "Пісні рідного краю", Лірика юності", "Я пісню обіцяв подарувати" та інші.

Пісня про Гайворон
Я люблю тебе, місто над Бугом,
Де стрічав я свої світанки.
Перші промахи, перша туга,
Найщиріша любов-веснянка.

Приспів:
Гайворон - скільки в цьому слові мелодій!
Гайворон - місто кожного приворожить.
Гайворон - де травневий весняний подих
Кучерявить твої верболози.

Я люблю тебе, місто над Бугом!
Верб зелених довжезні коси,
З росянистим духмяним лугом
І високого неба просинь...

Приспів.

Височієш крутими скелями,
Поміж ними - шовкова стрічка.
Загадково співає и темряві
На порогах крутих поличка.

Приспів

Моє місто казкове над Бугом,
В кожній посмішці промениться.
Я з тобою стрічаюсь, як з другом.
Ти - дитинства мого столиця.

Приспів.

В дорозі Київ - Одеса, 1992 р.

* * *

Про що шумлять нам бузькі ці пороги
В досвітній час при сонці чи при місяці?
Про те, що знов покличуть нас дороги,
А що від цього, що від цього зміниться?

Минула юність вже до нас не вернеться.
Йду за водою по крутій стежині,
А під ногами он барвінок стелиться,
Такі красиві квіти ніжно-сині.

Колись ми зустрічались тут з тобою,
Колись ми тут щасливим були,
Та щастя наше сплило за водою,
Дороги наші так і не зійшлись.

Як важко перенести біль розлуки!
Я всі світанки зустрічаю сам.
Гілки дерев чи ніжні твої руки...
Кохана, подивись, яка краса!

с-ще. Салькове, серпень 1986 р.


* * *
Я прийду, овіяний весною,
Молодий, веселий, повен сил,
Я прийду, кохана, за тобою,
Ти мене поклич, чи напиши.
Я забуду всі, повір, розлади,
Ти для мене ніжна, як зоря.
Ти моя наснага, ніжність, знада!
Ти моя, ...моя, ..., моя, ...моя...
Поки в серці полум`я любові,
Ти мене поклич, поклич, молю!
Ніжності у серці моїм повінь.
Ти хіба не бачиш, як люблю?

м. Київ, 1961 р.


* * *
Іванкова криниця,
Дай води напиться!
Цілющої, живильної,
Від якої стають сильними.
Від якої незрячі
Починають світ бачить.
Я до тебе поспішаю,
Мій далекий рідний краю.
Утоплю в криниці спрагу,
Наберуся тут наснаги.
Ти даєш здоров`я й сили
І малим, і юним, й сивим.
Ти частинка неба й сонця,
Ти виводиш з нас і стронцій.
Низько я тобі вклоняюсь,
Джерельце у ріднім краї.

С. Котовка, 2000 р.


Зорі над Бугом
Зорі над Бугом прозорі,
Зорі, як квіти рясні.
Зорі, серпневі зорі,
Зорі - мої ви пісні.

Хто і якими візками,
Розсип зірчастий зробив?
Хто золотими гвіздками
Зорі до неба прибив?

Зорі, мої ви зорі,
Сум, знаю я, промайне
Вірю в життєвому морі
Зорі не зрадять мене.

Світку ти мій неозорий,
Мирна, ясна далина...
Зорі, мої ви зорі,
В серці квітує весна!

Сяють, немов на екрані,
В сяйві нічному іду.
І по зірках я, кохана,
Шлях твій до тебе знайду.

 

Наш край

Видатні люди краю

Пошук

Наша адреса


26300,
Кіровоградська обл.
 м. Гайворон,
вул. В.Стуса (Кірова), 17
тел. +380686465228
E-mail: libgayvoron@i.ua

Ми в соціальних мережах
skype - bibliotekahv
Facebook - hayvoron.library
Instagram - @hayvoron_library

Працюємо:
щоденно, окрім суботи
з 9.00 до 18.00
останній день місяця
 санітарний


текст | текст | текст | текст | текст | текст | текст | текст