фоновое изображение шапки фоновое изображение шапки
 

 

 

Меню сайту

 
 

 
 

Інформація влади

 
 

 
 

Управління юстиції

 
 

 
 

Статистика

 
 


Онлайн всього: 6
Гостей: 6
Користувачів: 0
 
 
Історія Вікнинської б/ф № 6


    Перша книгозбірня з’явилася в селі в середині 20 років минулого століття. Тут були книги, які приносили вчителі та учні з дому, а також ті видання, що вціліли з бібліотеки поміщика Чижова, в будинку якого на той час розміщувалася школа.
Напередодні Великої Вітчизняної війни в селі був збудований клуб (сільбуд), в якому проводилися голосні читання газет перед проведенням клубних заходів.
    У вересні 1944 року у визволеному від фащистів селі знову відкрилася школа, а в ній відновила роботу бібліотека. Очолила її палкий ентузіаст бібліотечної справи, людина щиро закохана в книгу Кирилюк Ольга Тарасівна ( 1915-2005 роки).
Багато випробувань випало на долю цієї тендітної жінки. Закінчивши бібліотечний технікум, вона разом з чоловіком, Проданцем Афанасієм Андрійовичем, агрономом за фахом, поїхала за розподілом працювати у Волинську область там і застала їх війна. Чоловіка одразу   забрали на фронт, а Ольга Тарасівна з двома маленькими дітьми – дворічним Юрком та Володею, якому було лише два тижні, рятуючись від фашистів вирушила до своїх батьків у Вікнено. Два місяці, рухаючись разом з фронтом, вибиралася ця мужня молода жінка до батьківської домівки. На плечах сидів Юрко, а маленького Володю несла у дерев’яній валізі з просвердленими отворами. Доводилося і голод, і холод терпіти, і під бомбардування потрапляли, і річки в брід переходили, але втекти від фронту не вдалося – у рідному селі також були фашисти. Почалися важкі роки окупації. Разом з односельцями Ольга Тарасівна виконувала польові роботи і чекала звісток від чоловіка. Та у 1944 році отримала похоронку, яка сповіщала, що Проданець А.А. загинув на фронті і похований у місті Поприкаль в Румунії. Так у 29 років стала Ольга Тарасівна вдовою.
    В 1949-1950 роках до старого клубу добудували дві великі кімнати, в яких розмістилась сільська бібліотека. Очолити її запропонували Ользі Тарасівні і вона з ентузіазмом взялася за улюблену  роботу. Бібліотека була дуже велика, гарна, простора ,- згадує невістка Ольги Тарасівни Валентина Проданець. В одній кімнаті були стелажі з книгами, а в другій – столи з газетами та журналами. Читати ходило дуже багато людей, телевізорів тоді ще не було, а виписати газету та  купити книгу теж не всі могли. От і йшли в бібліотеку. Перед початком фільму чи перед танцями збиралося стільки людей, що і сісти не було де. Дуже багато читали. Це була бібліотека для дорослих, а діти брали книжки у шкільній бібліотеці. Село Вікнино на той час було Джулинського району Вінницької області, то бібліотекар  кожен тиждень їздила у Джулинку і привозила звідти нові книги. Літератури надходило дуже багато.  В бібліотеці регулярно оформлялись книжкові виставки, проводились лекції, вечори, голосні читання, листування з письменниками, зокрема з Микитою Годованцем.
    Ольга Тарасівна  обслуговувала читачів на фермах, на полі, на току,  в дитячому садку, носила книги до тих, хто за станом здоров’я не міг самостійно відвідувати бібліотеку. Вона дуже гарно вишивала і створила  при бібліотеці гурток, в якому навчала дітей вишивати, а напередодні свят організовувала виставки робіт жителів села. Ольга Тарасівна брала активну участь у громадському житті, а ще гарно грала в драмгуртку. Разом із завклубом Іваном Климовичем Бузькевичем, педагогами Вірою Аврамівною Дацюк, Дем’яном Титовичем Бабійчуком, Василем Івановичем Сокуром ставили "Назара Стодолю”, "Наймичку” Т.Шевченка, "Наталку Полтавку” І.Котляревського.
    Працювала Ольга Тарасівна в бібліотеці до 1966 року. Потім вона очолила дитячий  колгоспний садок , а згодом – городню бригаду, де на посаді бригадира працювала аж до виходу на пенсію.
    У 1966 році після закінчення Олександрійського культурно-освітнього училища в бібліотеку прийшла працювати Ганна Миколаївна Чупрій (Петрашевська) (1946 року народження).
Село Вікнино уже було Гайворонського району, - згадує Ганна Миколаївна. Директором бібліотечної системи працювала Галина Михайлівна Дробен,  яка багато допомогла мені в професійному плані. На той час у бібліотеці був дуже великий фонд, надходило багато періодики. Читачів було більше 600, було вже й дитяче відділення, яке відвідувало майже 250 дітей. Читачів обслуговували як в бібліотеці, так і за міцсцем проживання,  на виробничих ділянках. Організовувала книжкові виставки, тематичні вечори, бесіди, огляди літератури, голосні читання та обговорення за місцем роботи читачів. Бібліотека тісно співпрацювала з комсомольською та партійною організаціями, школою, клубом. Багато коштів на підтримку бібліотеки виділяло правління колгоспу "Більшовик”. Найактивнішими читачами були Байда Лідія Дементіївна,  Онися Тодосіївна та Кость Самійлович Романюки, Лідія Дем’янівна та Іван Архипович Гарнюки, Михайло Васильович Сокур, Борис Федорович Процак.
Працювала Ганна Миколаївна до 1968 року. Їй на зміну  прийшла  Іванець Надія Григорівна,  1937 року народження – людина палко закохана в літературу, особливо в поетичне слово.
Бібліотека працювала до 19 години і завжди вечорами в ній було дуже людно, - згадує Надія Григорівна. Надходило багато книг , періодики. Проводились читацькі конференції, просто в читальному залі виникали  дискусії, обговорення. Великою популярністю користувались поетичні вечори. Бібліотека плідно співпрацювала з клубом, особливо з членами драмгуртка, які разом із завклубом Іваном Климовичем Бузькевичем ставили "Фараонів, "Сватання на Гончарівці”, "В степах України”.
Надія Григорівна працювала в бібліотеці лише 4 місяці, а потім аж до виходу на пенсію викладала російську мову та літературу у Вікненській середній школі.
Добрим словом згадують жителі села Галину Костянтинівну Голосну, Антоніну Миколаївну Білу, Годованець (Новіцьку) Людмилу Василівну, Мацько Анастасію Вікторівну, Стару (Миколюк) Катерину Миколаївну, Кравець Інну Михайлівну, які свого часу працювали у сільській бібліотеці.
    У 1971 році бібліотеку очолила Семенюк (Ковпак) Надія Василівна. На той час у селі працювало дві бібліотеки – сільська і шкільна, фонди яких налічували 15 тисяч книг, а кількість читачів становила більше 700. Збільшення книжкового фонду вимагало  більшого приміщення, тому в проекті нового будинку культури було передбачено і приміщення бібліотеки. У 1977 році в новозбудованому приміщенні , в двох великих просторих кімнатах на другому поверсі розмістилась бібліотека. У ній Надія Василівна пропрацювала до 1982 року, а потім перейшла працювати у шкільну бібліотеку. Заочно закінчила  Київський інститут культури та Кіровоградський педагогічний інститут. Зараз працює заступником директора з навчально-виховної роботи та викладає історію і географію у Берестягівській загальноосвітній школі.
    У 1982 році на роботу в бібліотеку прийшла  Рац Надія Олексіївна, 1952 року народження.
     Активна, енергійна, вона з ентузіазмом продовжила справу своїх попередників. В бібліотеці проводились вечори поезії, прем’єри книги, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни і праці, книжкові виставки, виступи з оглядами літератури на виробничих ділянках. Надія Олексіївна приймала також активну участь в громадському житті села та художній самодіяльності. Вона виступала в агітбригаді, була ведучою під час концертів та вогників. Любов до книги, до прекрасного  Надія Олексіївна пронесла через усе своє життя.  Зараз вона член активу бібліотеки, клубу за інтересами "Берегиня”. Довгий час була учасницею ансамблю "Веселка”. А ще знають Надію Олексіївну у селі, районі та області як самобутню майстриню художньої вишивки. Її роботи неодноразово експонувалися під час свята села, на районних виставках декоративно-ужиткового мистецтва "Скарби Прибужжя”. Читачі бібліотеки мають можливість милуватися роботами Рац під час проведення масових заходів. Любов до художнього слова та вишивки Надія Олексіївна передала у спадок донькам Вікторії та Олесі.
    Естафету , розпочату Надією Рац,  продовжила Ганна Миколаївна Суворова,1960 року народження, яка працювала в сільській бібліотеці з 1983 по 1990 рік.
 На той час бібліотека обслуговувала майже 1200 читачів, з них 300 дітей, книговидача становила майже 15000. У приміщенні було зроблено поточний ремонт : постелено паркет, завезено нові меблі.  Воно набуло гарного і затишного вигляду.
Змістовними та цікавими були вечори поезії, читацькі конференції, дитячі ранки, диспути, бесіди. Ганна Миколаївна приймала активну участь у художній самодіяльності – виступала у складі агітбригади, співала у хорі при будинку культури, у складі вокального тріо " Журавка”, виступала на сільській, районній  та обласній сцені. Вона була ініціатором створення при будинку культури драматичного гуртка.
    Згодом Ганна Миколаївна перейшла працювати в шкільну бібліотеку, зараз – приватний підприємець, але не пориває зв’язки з бібліотекою. Вона є членом клубу "Берегиня”, постійно надає спонсорську допомогу у проведенні масових заходів.
    У вересні 1990 року бібліотеку очолила Світлана Антонівна Натолочна, 1967 року народження.
    З перших днів роботи, Світлана Антонівна включилась в громадське і культурне життя села. На виробничих ділянках – фермах, тракторній і городній бригадах, на току було організовано пункти видачі книг, проводилися огляди літератури та нових надходжень, дні спеціаліста, години інформації, експрес-диспути та обговорення, голосні читання. Велика кількість літератури та періодики, яка надходила до бібліотеки, давала можливість задовольнити найвибагливіші смаки та різноманітні запити читачів. Щоб краще освоїти нову для себе професію, Світлана Антонівна поступила до Київського державного університету  культури.
Однак процеси, які відбувалися  в країні в середині 90-х років минулого століття, не обминули і бібліотеку. Відсутність підписки, нових надходжень, освітлення, опалення, зношенність і застарілість фонду значно ускладнили роботу сільської книгозбірні,  та не зважаючи на труднощі,  бібліотека і надалі залишалась одним із культурних центрів села. Проводились літературні вечори, години музики і поезії, вікторини, оформлялися книжкові виставки. У співпраці з будинком культури, організовувались українські вечорниці, свята Калити, Івана Купала, урожаю, проводи до лав української армії, урочистості з нагоди Дня Перемоги, Дня незалежності, Дня Конституції.
Бібліотека щорічно виконувала планові показники, а у 1995 році Світлана Антонівна одержала перемогу у конкурсі "Кращий бібліотекар року”.
Активна учасниця художньої самодіяльності, вона разом з донькою Валентиною, постійно приймала участь у концертних програмах. Цьому сімейному дуету аплодували глядачі не лише району та обласі, а й столиці, про що свідчать  численні подяки, грамоти та дипломи.
     Бібліотекар завжди організовує у книгозбірні виставки малюнків, творчих робіт, зустрічі з майстрами народної творчості. Любителі поезії мають можливість спілкуватися на засіданнях клубу за інтересами "Берегиня”. Плідно співпрацює бібліотека зі школою, проводячи круглі столи, диспути, зустрічі, огляди літератури, надаючи допомогу  у проведенні  шкільних заходів різної тематики та спрямованості. У кімнаті-музеї М.П.Годованця проводяться години байки, гумору. Великою популярністю у учнів користуються  зустрічі з ветеранами війни та праці, воїнами-інтернаціоналістами, старожилами села, визначними земляками.
    У цьому році завдяки співпраці із підприємствами різних форм власності, які діють на території села дещо покращилось матеріальне забезпечення бібліотеки. Зроблено непогану підписку, є сподівання на поповнення книжкового фонду за надані ними кошти. Незважаючи на відсутність освітлення та опалення, люди ідуть до бібліотеки. Увагу користувачів привертають гарно оформлені книжково-ілюстративні виставки, куточок читача "Бібліотечна панорама”, тематичні полички. Бібліотека обслуговує 550 читачів, виконуючи планові показники книговидачі 11000. У числі найактивніших читачів – Собчик Т.М., Рац Н.О., Бриленко А.А., Іванець Н.Г., Попович С.Г., Чесноков М.І., Земляна О.Д. та інші.
    Користувачі з особливими потребами та люди похилого віку обслуговуються за місцем проживання.
 

Наш край

Видатні люди краю

Пошук

Наша адреса


26300,
Кіровоградська обл.
 м. Гайворон,
вул. В.Стуса (Кірова), 17
тел. (05254) 2-24-03
E-mail: libgayvoron@i.ua
skype - bibliotekahv
Працюємо:
щоденно, окрім суботи
з 9.00 до 18.00
останній день місяця
 санітарний


текст | текст | текст | текст | текст | текст | текст | текст