фоновое изображение шапки фоновое изображение шапки
 

 

 

Меню сайту

 
 

 
 

Інформація влади

 
 

Рішення Гайворонської міської ради

 
 

Правова допомога

 
 

 
 

Статистика

 
 


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 
 

 Марина Дмитрівна Джус


  
 Марина Джус Поетеса Марина Дмитрівна Джус, чимало ліричних і патріотичних віршів якої покладено на музику, народилась в сім`ї гайворонських залізничників 23 червня 1950 року. Має прозаїчну професію - бухгалтер, працювала в Гайворонському державному підприємстві "Водоканал", виховала двох синів.
За турботами знаходить час, щоб поривання душі викласти у відточених строфах.
    Вірші члена обласного літоб`єднання "Степ" Марини Джус часто друкуються в районній газеті, збірка її творів вийшла недавно у світ у Центрально - Українському видавництві.
 


Пісня про Гайворон
Весь в садах яблуневих і вишень
 У години розлуки ти приходиш у сни.
Рідне місто над Бугом, наймиліший у світі,
Найдорожчий для мене куточок земний.

Злетить над Бугом вітер колисковий,
 Навіє смуток журавлина зграя,
Озветься в серці незрадливим словом
- До рідних місць душею прикипаєш.

Перевесло БугГЕСу,
осяйне у блакиті,
У вінках із рум`янку береги запашні,
Вікна білих будинків, мов росою промиті,
Наче чайок ячання, материнські пісні.

У буденних турботах і у дні урочисті
 Кожен штрих у пейзажі твоїм повен краси.
 З залізничних майстерень починалося місто,
А тепер височіють заводські корпуси.

Люди тут роботящі і душею відкриті,
Тут щасливо лунає сміх дітей голосний.
Рідне місто над Бугом, у віках тобі жити, У віках молодіти, рідний Гайворон мій.

1989

Моя мова
В салони - з каторги.
 Повернення Шевченка.
А вже тому минуло зим та літ!
О, рідна мова!
Матінка старенька,
Що втрапила у місто під обід.
Квітчаста хустка їй сповзла на плечі,
 В руках набряклих - вузлики й торби.
 Вона і безпорадна, й недоречна
Серед міської шумної юрби.

ЇЇ навмисне боляче штовхали:
"Не плутайсь попід ноги, навісна!",
І навіть рідні діти не впізнали,
А може, посоромились, хто зна?

Вона, неначе зіткана із болю ,
Терпіла все і вибачала всім.
Минула місто,
вийшла в чисте поле
 І заспівала голосом дзвінким.

Вона співає, і слова, мов квіти,
І плинуть хмари, і ясніє день...
Вона співає... Вслухайтеся діти!
Не розгубіть ні слова з тих пісень.

1990


Я у тебе в полоні
Скільки часу пройшло...
Вкрила паморозь скроні.
Та усе, як було - Я у тебе в полоні.

Ні на день, ні на мить
Я не можу забути.
Моє серце щемить , До твойого прикуте.

Обпікає мене
Легкий дотик долоні.
Моє щастя земне,
Я у тебе в полоні.

Сиві пасма журби,
Свої ночі безсонні
Пробачаю тобі -
Я ж у тебе в полоні.

О, володарю мій,
Не завдай собі болю -
Полонянку не смій
Відпускати на волю!

Хто в полоні у кого,
Зрозуміємо згодом:
Без кохання мойого
Ти - жебрак, не володар.

1986.


Рідна земля
Так щедро життя обдаровує
Сивинами, мов нагородами.
Та й досі, бува, зачаровує
Простенька якась мелодія.

Жалію зірвати пролісок.
Чому - пояснити важко,
В душі озивається болісно
Загибель малої комашки.

І навіть в камінні сірому
Вбачаю красу бентежну.
Довіку б кроками міряла
Рідну землю безмежну.

Зажурену осінню пізньою,
Усміхнену в літньому платті,
Люблю тебе різною, різною.
Шаную тебе, як матір.

1987.

 

Наш край

Видатні люди краю

Пошук

Наша адреса


26300,
Кіровоградська обл.
 м. Гайворон,
вул. В.Стуса (Кірова), 17
тел. +380686465228
E-mail: libgayvoron@i.ua

Ми в соціальних мережах
skype - bibliotekahv
Facebook - hayvoron.library
Instagram - @hayvoron_library

Працюємо:
щоденно, окрім суботи
з 9.00 до 18.00
останній день місяця
 санітарний


текст | текст | текст | текст | текст | текст | текст | текст