|
Історія Гайворонської б/ф № 7
З давніх давен люди тяглися до прекрасного. Ще на початку 20 столоіття наша держава на 2/3 була неграмотною. Велика Жовтнева соціалістична революція ознаменувала історичний поворот у долі нашого народу. На часі стало питання про якнайшвидше виведення людей з темряви безкультур’я і це завдання в деякій мірі мала виконати і бібліотека. У двадцятих роках двадцятого століття, коли відгриміла громадянська війна, постало питання про налагодження дозвілля людей. Тому в хаті бувшого священника Михайла Ревуцького, 1862 року народження, яка була розташована біля церкви в центрі села відкрили кімнату. В ній були зібрані книги з попівської бібліотеки. Це була науково-популярна література : енциклопедії, словники, українська та російська класика. З 1927 року учитель Морозюк Юрій , який був на той час в селі, читав ці книги своїм односельцям. На деяких книгах стояв штамп село Гайворон Гайворонського уїзду, Подільської єпархії. Доля його склалался трагічно. За те, що він служив в царській армії, його репресували в 1927 році. До війни в бібліотеці в різні часи працювали Мельниченко Дмитро Лук’янович, Легкун Петро Петрович. Робота на той час велася на громадських засадах. Комплектувалася бібліотека книгами з питань комуністичного будівництва, творами К.Маркса, В.І.Леніна, сільського виробництва, науково-популярними, українською, російською та зарубіжною класикою. В тому ж 1927 році неподалік церкви почали будувати клуб. І вже в 1929 році там вже йшла вистава самодіяльних артистів, грав духовий оркестр. Завідував клубом Обмелько Хома Прокопович. Він їздив на курси в Київ, де і зустрічався з знаменитим Гмирею. Під час Великої Вітчизняної війни в клубі інколи крутили кіно, відбувалися сходки села. Після закінчення Великої Вітчизнгяної війни старе приміщення бібліотеки розвалили і до клубу добудували ще дві кімнати, де розмістили бібліотеку. На той час на громадських засадах нею завідувала Панченко Ганна Йосипівна. І лише у червні місяці 1946 року прийшов працювати в бібліотеку Швець Петро Маркович, який здобув ази бібліотечної роботи на курсах. За 1971-1974 рік було збудоване нове приміщення будинку культури, де на другому поверсі в трьох кімнатах розмістилась Гайворонська міська бібліотека. Робота бібліотеки увійшла в нове русло. Бібліотекар ходив на виробничі ділянки, носив книги на ферми і в поле. Разом з культармійцями відвідували найвіддаленіші бригади, читали лекції, проводили бесіди, організовували читки по актуальних питаннях того часу, проводились зустрічі з передовиками сільськогосподарського виробництва, вогники. В стінах бібліотеки проводилися зустрічі з такими видатними людьми, як Герой Радянського Союзу Костюк Федір Семенович, Герой соціалістичної праці Качур Антоніна Іванівна – дояркою місцевого колгоспу, головою колгоспу " Шляхом Леніна” Метановський Григорій Микитович, видатними людьми сільськогосподарського виробництва. Проводились тематичні вечори, читацькі конференції, громадсько-політичні заходи, бесіди, бібліотечні уроки. Широкі можливості для покращення інформаційно-бібліографічного обслуговування відкрила централізація. Бібліотека щороку одержувала по кілька сотень книг. Працював міжбібліотечний абонемент. Літературу, якої не було в фондах ЦРБ можна було замовити з Кіровограда. В 1986 році прийняла бібліотеку Стриженюк Валентина Інокентіївна. Вона продовжує всі надбання своїх попередників. Бібліотека систематично проводить Дні нової книги, вечори поезії, презентації нових книг та періодичних видань. Книгозбірня обслуговує більше як 500 читачів. В її фондах знаходиться понад 16 тисяч книг, газет та журналів. В бібліотеці є абонемент для дорослих, дітей та читальний зал. Бібліотека – це не тільки зібрання книг, це живий діяльний організм, який живить багато людей, читачів духовним надбанням відповідно їх бажанням та інтересам. Сьогодні книга твердо увійшла в наше життя. Сучасна людина приймає потік інформації : це події, телебачення, газети, журнали і звичайно книга. Книга і бібліотека – дві невід’ємні частини, які потрібні людині. Все життя людства було відображено в книзі : племена, люди, держави зникали, а книга залишалась.
|
|